ТРКМ: "Вірю-не вірю"

Вірні і невірні твердження - прийом Критичного мислення, який використовується на початку уроку під час спільного формулювання з учнями теми уроку, визначення цілей. Мета методу - самостійне планування учнями власної пошукової діяльності.

Учитель пропонує учням пограти в гру «Вірю-не вірю» – зачитує вірні і не вірні твердження, відповіді на які школярі зможуть знайти протягом уроку. Учні позначають у таблиці вірні твердження знаком «+», не вірні – «-», обґрунтовуючи свою відповідь, описують задану ситуацію, термін, правило.

Після гри учні переходять до вивчення нового матеріалу. Опрацювавши тему, під час етапу «Осмислення» педагог пропонує повернутися до заповненої таблиці і перевірити чи не помилилися вони в своїх припущеннях.

Приклад. Тема: "Середовище редактора презентацій". 5кл.

Учитель. Пограємо в гру «Вірю-не вірю». На партах лежать аркуші з накресленими таблицями. Я ставитиму запитання, а ви коротко на них відповідайте, проставляючи замість відповіді «Так» знак «+», а замість відповіді «Ні» – знак «-». Це не тест, відповіді не оцінюються, таблиця має відображати вашу думку.

Запитання	"+" або "-"
1
2
...

Орієнтовний перелік запитань:

1. Чи вірите ви, що презентація — це публічне подання певних відомостей у зручному для сприйняття вигляді?
2. Чи вірите ви, що презентації можна демонструвати на днях народженнях, ювілеях, весіллях?
3. Чи вірите ви, що зможете навести приклади презентацій?
4. Чи вірите ви, що у школі можна побачити навчальну презентацію на уроці або при проведенні цікавого позашкільного заходу?
5. Чи вірите ви, що яскраві кольори в презентаціях, велика кількість тексту на слайдах привертають увагу слухачів та забезпечують запам’ятовування?
6. Чи вірите ви, що розумієте, що комп’ютерна презентація складається зі слайдів?
7. Чи вірите ви, що на слайдах розміщують різні об’єкти, зокрема: зображення, звук, відео, анімацію, текст?